2 березня 2019 р. виповнюється 195 років від дня народження корифея світової

психолого-педагогічної думки, одного з основоположників вітчизняної педагогічної науки

й народної школи Костянтина Дмитровича Ушинського  (1824-1871)

Лише особистість здатна виховати особистість 

Ця формула належить Костянтину Дмитровичу Ушинському, великому вітчизняному педагогу, основоположнику російської педагогічної науки, якої до нього в Росії не існувало. Він створив теорію і здійснив переворот, фактично революцію в російській педагогічній практиці. Небагато навіть в європейській культурі знайдеться особистостей такого масштабу, як Костянтин Дмитрович Ушинський. Як у Польщі – Януш Корчак, у Швейцарії – Йоганн Песталоцці, в Моравії – Ян Коменський, у Росії були дві зірки, і перша з них – Костянтин Ушинський.  Ось чому хочеться звертатися до особистості Ушинського, який творив у період найзначніших соціальних реформ минулого століття. Вдивляючись в його долю, погоджуєшся із думкою відомого російського педагога Ю. Азарова, як же бракує нам саме таких особистостей, оскільки без їхнього світла життя школи та сім'ї – суцільна темрява! Він був насамперед патріотом своєї країни, а потім вже педагогом. Він був насамперед демократом за переконаннями, а потім вже теоретиком. Він був насамперед кристально чесною людиною, а потім вже методистом-вихователем.

Уявіть собі молодого чоловіка, худорлявого, вище середнього зросту, надзвичайно нервового. Обличчя різко виділяється своєю блідістю у строгій рамці чорного волосся; тонкі безкровні губи і  пронизливий погляд, так, що здається ніби людина бачить вас наскрізь. Кожен рух підкреслює сильний характер і неабияку  волю. "Мені здається, – згадувала про нього одна з його учениць, О.М. Водовозова, – якби знаменитий російський художник В.М. Васнєцов побачив К. Ушинського, напевно він написав би з нього для якогось собору тип натхненного пророка-фанатика, з очей якого під час проповіді вилітають блискавки, а обличчя стає строгим і суворим… Той, хто бачив Ушинського хоча б раз, назавжди запам'ятовував обличчя цієї людини, що різко виділялася з натовпу навіть своєю зовнішністю". Додайте до цієї характеристики ще й високі його помисли – все для улюбленої батьківщини, його відкриту непримиренність до відсталості, до казенної офіційної науки, до гидоти самодержавства, високу освіченість – і тоді стане зрозумілим його тернистий життєвий шлях в умовах соціальних реформ його часу. 

У своєму юнацькому щоденнику К. Ушинський так сформулював мету свого життя:  "Сделать как можно больше пользы моему отечеству – вот единственная цель моей жизни, и к ней-то я должен направлять все мои способности!"

Антонова О.Є. 

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки

Житомирського державного університету імені Івана Франка